Завдання на 16 квітня, четвер
1 урок – Українська мова
Тема. Написання твору
«Прийшла весна»
1.Сьогодні ви
будете писати твір про весну.
Писати твір –
означає творити, висловлювати свої думки, словами передавати почуття, мрії,
стан вашої душі.
А весна пробуджує природу від сну, вносить
красу, чарівність.
2.До мого вікна підійшла весна.
Розтопилася на шибці квітка льодяна.
Крізь прозоре скло сонечко зайшло
І поклало теплу руку на моє чоло.
( Д. Павличко)
-Які слова чи
словосполучення зображують весну, як живу істоту?
3.Подумай, які зміни відбуваються в природі з приходом
весни?
Якими кольорами
можна намалювати весну?
- Кольори у весни
світлі і чисті, радісні і теплі. Багато жовтого, бо сонячно, жовті квіти цвітуть. Багато також зеленого, бо розпускається листя, росте
трава.
4.Гра «Добери слова»
-Добери іменники,
які відносяться до слова «ВЕСНА»
-Тепер до іменників
добери прикметники.
СОНЦЕ ( яке? ) –
яскраве, щире, привітне, веселе, тепле…
НЕБО ( яке? ) –
синє, чисте, безмежне, ясне, бездонне…
ХМАРКИ ( які? ) –
білі, легенькі….
ТЕПЛО ( яке? ) –
лагідне, добре, привітне…
ДЕНЬ ( який? ) –
світлий, довший, сонячний, теплий….
НІЧ ( яка? ) – тиха,
тепла, коротша, місячна…
СТРУМОЧКИ ( які? )
– дзвінкі, веселі, жваві…
КВІТИ ( які?) –
жовті, білі, тендітні, ніжні…
ДЕРЕВА ( які?) –
зелені, весняні, світлі…
ТРАВА ( яка?) –
росяна, молоденька, ніжна, гостра….
ПТАХИ ( які?) –
перелітні, співучі…
- І до кожного
іменника добери дієслова.
СОНЦЕ ( що
зробило?) – зійшло, викотилося, піднялося…
ХМАРКИ ( що
зробили?) – вкрили небо, з’явились, випливли…
ТЕПЛО ( що
зробило?) – огорнуло, розлилось, оповило…
СТРУМОЧКИ ( що
зробили?) – побігли, задзюрчали, потекли, заспівали…
КВІТИ ( що
зробили?) – зацвіли, засміялись…
ТРАВА ( що
зробила?) – пробилась, потяглась…
ДЕРЕВА ( що
зробили? ) – прокинулись, почали зеленіти…
ПТАХИ ( що
зробили?) – повернулись, прилетіли, заспівали…
5. Пошир
речення.
Настала весна. (
Рання, чарівна, тепла)
Біжать струмки. (
Весело, дзвінкі, грайливі, швидкі)
Зацвіли проліски. (
У лісі, голубі, ніжні)
Повернулися птахи.
( Додому, перелітні, з теплих країв)
6. Ось ми і підійшли
до написання твору. Але спочатку потрібно скласти план твору. І не забувай, що
кожен твір складається з трьох частин:
зачин, основна частина, кінцівка. І кожна частина пишеться з абзацу. У творі не
можна повторювати одне і те саме слово багато разів.
План
1)Яка пора року
настала?
2)Які зміни
відбулися навесні в неживій природі?
3)Що сталося з
рослинами?
4)Повернення птахів
із вирію.
7.Спочатку подумки
склади твір. У ньому має бути не
більше 5 – 7 речень. Запиши на
чернетці. Перечитай, виправ помилки, якщо потрібно, доповни чи скороти.
8. Запиши у
зошит.
2 урок – Математика
Надежда Корнийчук приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.
Тема: Конференция Zoom Надежда Корнийчук
Время: 16 апр 2020 10:00 AM Киев
Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/2104234268?pwd=VndEblZtdnlkbzVQYWlsNDFUdHVTQT09
Идентификатор конференции: 210 423 4268
Пароль: 029259
Тема. Розв’язування
задач, що містять трійку взаємопов’язаних величин.
Виконай завдання по
збірнику с. 122, в-1.
Підказка: План розв’язання
задачі 1.
1)За скільки хвилин
фарбує маляр один стіл?
2)На скільки хвилин
більше потрібно учневі, ніж майстру, щоб пофарбувати один стіл?
3) На скільки хвилин
більше потрібно учневі, ніж майстру, щоб пофарбувати 10 таких столів?
3 урок – Фізкультура
Спробуйте весело
провести розминку разом із ZUMBA KIDS
4 урок – Літературне читання
Тема. Твори сучасної
дитячої української літератури.
1. Прочитай
оповідання.
2. Назви головних
героїв.
3. Визнач основну
думку оповідання.
4. Склади план до
тексту оповідання.
5. Перекажи текст
членам родини.
Анатолій Григорук
ДЕЛЬФІН ІЗ СЕРДОЛІКОВОЇ БУХТИ
У розташованому просто неба басейні був дельфінарій. Одним боком він
виходив безпосередньо в море. Але між ним і морем стояла висока дротяна сітка.
Свіжа морська вода попадала в дельфінарій без будь-яких перешкод. А от
дельфінам вибратися за його межі було зась. Час від часу вони наближались до
сітки, тицялися в неї носами й, присмирнілі, відпливали геть.
Два роки тому дельфінів, ще зовсім жовторотих, довірливо юних, виловили
неводами біля рідної їм Сердолікової бухти й помістили в цій тісний бетонній
в’язниці. Тут їм довелося пройти сувору школу муштри. Тут двоє з них не
витримали неволі й загинули. А п’ятеро потроху призвичаїлись і стали
підневільними артистами.
В літній сезон, коли на південний берег до моря стікається сила-силенна
всякого вільного й охочого до розваг люду, дельфіни змушені були щодня давати
по три, а то й по п’ять вистав. Програма була досить насиченою і виснажливою.
Вона включала немало карколомних циркових трюків. Дельфіни грали у волейбол та
баскетбол. Прибравши вертикальної пози, пускалися під бравурну мелодію в танок.
Стрибали крізь високо підвішене кільце. Впрягались у невеличкий пліт і катали
кого-небудь із відчайдухів-глядачів по дельфінарію. І кожен артист викладався
на повну силу. Інакше його карали, позбавляючи не тільки почастунку після
кожного виступу, а й вечері.
Особливою симпатією публіки користувався дельфін на ім’я Батерфляйчик.
Глядачі вважали його артистом від Бога. Всі команди він розумів з пів слова.
Його номери відзначалися сміливістю, складністю й водночас неабиякою грацією.
Після кожного з них Батерфляйчик виринав майже на повен свій зріст із води і,
стоячи на хвості, на всі боки ґречно вклонявся. Зал у ці хвилини просто шаленів
від захоплення й нагороджував свого улюбленця бурхливими оплесками.
Тільки власник дельфінарію, чоловік малокультурний, жорстокий і нестримно
ласий до грошей, ніколи не виявляв до Батерфляйчика, та й до інших його
товаришів по нещастю, ні найменшої ласки. Він вважав, що з твариною, яку
дресируєш, треба поводитись якомога суворіше. Тільки тоді вона коритиметься
твоїй волі. А подачка у вигляді рибини — єдине, чого потребують ці довгоносі
дармоїди.
Зокрема цей самовпевнений невіглас не міг взяти в тямки, що сталося з
Батерфляйчиком. Адже донедавна той був найгіршим у всій дельфінячій трупі.
Млявий, до всього байдужий, він ледь спромагався виконувати навіть найпростіші
номери. І раптом, ніби за помахом чарівної палички, перетворився на провідного
артиста, від якого успіх кожної вистави залежав тепер чи не найбільше.
Якби тільки власник дельфінарію знав, що за ці два довгі роки довелось
пережити його нещасному бранцеві!
З першого ж дня, як Батерфляйчик попав у сіті і опинився в дельфінарії, він
зрозумів: тут йому край, неволя уб’є його. Прощай свобода, прощай море, прощай
усе, що було донедавна миле й дороге в цьому світі.
Тривалий час він, на знак протесту, відмовлявся від їжі. Ні з ким не
спілкувавсь. Шукав самоти. Батерфляйчик поринав у себе,в свою печаль. І тихо
вмирав. А коли заходив пізній вечір, коли небо засівали далекі мерехтливі зорі,
він підпливав до осоружної сітки й довго, мало не до ранку, вдивлявся крізь неї
в морську далечінь. Десь глибоко в пітьмі пропливали запалені на щоглах
кораблів сигнальні вогні. Звучали басовиті гудки. Чулася бадьора команда з
капітанського містка. Долинали музика та веселий гомін пасажирів.
Це було чуже, зовсім інше й далеке від нього життя. Але там пахла
безбережним морем така знадна, така жадана воля!..
Нерідко Батерфляйчикові марилось його минуле: ніжні й лагідні батько та
мати, численна рідня. Він згадував, як із своїми юними товаришами заводив різні
жваві ігри, як у дружному гурті вони вчилися полювати на косяки риби. А то ще пустотливо
пускались навздогін за яким-небудь судном, пролітаючи, як птахи, над
збуруненими гребним гвинтом хвилями. Всі пасажири висипали тоді на палубу,
показували одне одному на них пальцями й щось веселе, доброзичливе вигукували,
намагаючись перекричати галасливих чайок.
О, то були незабутні спогади про життя, якого вже не вернути. Тепер мусиш
без кінця нидіти в цьому бетонному кориті й за сигналом свистка виконувати
чиїсь химерні, осоружні забаганки.
Так спливали за днями дні, виснажливі, безрадісні, одноманітні…
Аж якось сталася подія, що круто перевернула все Батерфляєве життя. Під час
однієї з вистав він мимохіть звернув увагу на маленьку дівчинку, що сиділа в
першому ряду в тата на колінах. З усього було видно, що дівчинка хвора. Вона
весь час нервово крутила головою і рухи її були якісь напружені й безладні.
Дівчинка тримала за нитку червону надувну кульку. Її пустотливо погойдував
легенький бриз.
Раптом кулька випорснула дівчинці з руки й, піднімаючись над басейном вище
й вище, повільно похилила в бік моря. Ще мить, вона перемайне через сітку, там
її підхопить свіжий вітер і понесе вже хтозна й куди. Обличчя в дівчинки боляче
скривилося. Рясні сльози ось-ось мали бризнути їй з очей.
Батерфляйчик не став вичікувати. Він стрілою перетнув дельфінарій, щосили
напружився й вистрибнув із води. Ухопивши кульку за нитку, він усім тілом
шубовснув у воду. Далі зробив коло й підплив до дівчинки. Тато нахилив її майже
впритул до Батерфляйчика. Дівчинка дещо незграбно взяла в нього кульку, і по її
змученому личку промайнула квола усмішка.
Мабуть, більшого успіху в Батерфляйчика не було за всю його артистичну
кар’єру. Глядачі, як один, посхоплювалися зі своїх місць. Вони шалено плескали
в долоні, свистіли, вигукували «біс» і «ура». Це було повне визнання. Це була
заслужена слава. Це була щира подяка артистові не тільки за його високу
майстерність, а й за добре, чуле серце.
Та, правду сказати, не це вразило Батерфляйчика. Коли він злетів за кулькою
в повітря, то на великий подив відзначив, що майже досяг верхнього краю сітки.
І тут йому ніби сяйнуло: адже це дорога на волю. Сітку можна подолати…
Тепер він щодня робив десятки стрибків. Батерфляйчик поліпшував,
вдосконалював їх, як це роблять спортсмени, готуючись до відповідальних
змагань. І не було уже сили, що могла відвернути його від цього потаємного
наміру.
Кільце, крізь яке він пролітав, піднімали все вище і вище. Публіка
влаштовувала йому овацію за овацією. Навіть власник дельфінарію криво усміхався
і задоволено потирав руки…
Так тривало до осені.
І ось настала довгоочікувана ніч. Небо було захмарене, без жодної зірочки.
Весь дельфінарій поринув у сон. Тільки до берега бігли невпокійні шурхітливі
хвилі.
Раптом у басейні здійнявся високий стовп води. Із нього вихопилося щось
темне й довгасте, як бойова торпеда, перелетіло через сітку й зникло в
безмежному морі…
На другий день чергова вистава в дельфінарії не відбулася.
5 урок – Російська мова
Тема. Особливості
діалогу.
1.Прочитай рассказ «Поговорили»
с. 147.
-Какие правила диалога нарушили собеседники в
рассказе?
-Дай им полезные советы.
2.Прочитай два отрывка из произведения Корнея
Чуковского «Телефон». Подумай, почему для разговора о диалоге выбраны именно
эти отрывки?
3.Напиши в тетради один диалог, в котором ты
участвовал.
Помни, каждую фразу собеседника записывай с новой
строки с большой буквы, начиная с тире.
4.Здорово, если тебе захочется прочитать весь
рассказ Корнея Чуковского «Телефон». Ты его сможешь найти на сайте нашей
школьной библиотеки.
Здоров’я
вам і гарних успіхів!
Немає коментарів:
Дописати коментар